> Казкарка > Студії > Оновлена програма: як і що читатимуть діти в молодших класах

Казкарка

Оновлена програма: як і що читатимуть діти в молодших класах

З 1 вересня 2016 року набирають чинності оновлені програми для молодших класів, схвалені Колегією Міністерства освіти і науки на початку серпня. Зазнала змін і програма з літературного читання. Що саме та як тепер читатимуть діти в 1-4 класах, з’ясовувало Читомо.

Шкільні програми повинні оновлюватися з певною періодичністю, аби підготовка учнів відповідала сучасним вимогам. Програма з літературного читання в початковій школі за роки незалежності зазнавала лише косметичних змін. Вона, за свідченнями фахівців, не враховувала сучасних досягнень педагогіки, психології та літературознавства. Крім того, до кола читання 1-4 класів входили лексично, тематично, стилістично, жанрово та ідеологічно застарілі тексти.

Зі 119 письменників за програмою минулого року 107 (тобто 90%) народилися до Другої світової війни. Більшість із них – представники радянського «мейнстріму» першої половини ХХ століття: Остап Вишня, Микола Трублаїні, Олесь Гончар, Андрій Малишко, Михайло Стельмах та інші. Трохи менше імен – класики ХІХ століття (Тарас Шевченко, Іван Франко, Олена Пчілка та ін.)

І зовсім крихітний відсоток припадав на авторів, які активно пишуть і публікуються у наш час – це Леся Воронина, Сашко Дерманський, Анатолій Качан, Леся Мовчун, Дмитро Чередниченко та ще кілька імен.

Жарти про те, як діти приходять зі школи і здивовано кажуть: «Мамо, ми сьогодні вивчали живого письменника!» уже перестали бути смішними, стверджують фахівці.

Читайте також: Зоя Звиняцьківська: «Батьківський контроль» перевіряє підручники 

«Якщо ви візьмете канонічні підручники чи збірники для позакласного читання, то вони на сімдесят-вісімдесят, а інколи й дев’яносто відсотків складаються з пейзажно-сільських творів: стежка, ліс, степ, поле, річка… Вони переповнені незрозумілою дітям лексикою, яка, у принципі, і не знадобиться їм у подальшому житті. Різноманітними кептариками, валянками, мірами довжини, особливостями сільського побуту ХІХ століття.

Звичайно, ця українознавча складова повинна бути в літературі, але вона в жодному разі не повинна бути домінантною. Деякі академіки вважають, що діти мають читати виключно таку стерильну, правильну мову в дусі Нечуя-Левицького. Ми високо цінуємо цього класика, але нею вже не розмовляють. Важливо навчити дітей розмовляти сучасною мовою, спілкуватися нею. Щоб українська мова не асоціювалася лише з давно померлими людьми», – розповідає Іванна Коберник, радниця міністра освіти і науки України, керівниця спільного проекту МОН і соціальної платформи EdEra з оновлення навчальних програм.

Читайте також: Засновник EdEra: Освіта має «вставляти» так само, як інші заняття у цьому світі

До кола читання 2-4 класів увійшло 125 письменників. Це трохи більше, ніж у попередні роки (119). 35% з них – нові імена, їх не було в старій програмі.

Варто зауважити, що в програмі вказуються саме імена авторів, а не назви творів. Вибір текстів для читання залишається за вчителем.

Більшість «новеньких» – це сучасні українські письменники, які активно пишуть і публікуються: Галина Ткачук, Григорій Фалькович, Оксана Лущевська, Василь Голобородько, Тетяна Стус, Іван Андрусяк, Галина Малик, Тарас та Мар’яна Прохаськи, Катерина Бабкіна та інші. Усіх разом – 44. Повний перелік можна переглянути на сайті МОН.

Дещо скоротили кількість зарубіжних письменників: з 19 до 12%. Зокрема позбулися ще одного «радянського спадку» – невмотивовано великого відсотку російських авторів (10 з 23-х «іноземних» імен у попередній версії програми). Дітям залишили автора «Незнайки» Миколу Носова і видалили тексти Самуїла Маршака, Бориса Заходера, Михайла Пришвіна, Едуарда Успенського, Олександра Пушкіна та інших.

Читайте також: Найперші найгірші: доля скандальних «Букваря» й «Математики»

Як і раніше, школярі молодших класів читатимуть Алана Мілна, Астрід Ліндґрен, братів Грімм, Ганса Християна Андерсена, Редьярда Кіплінга, Льюїса Керолла, Божену Нємцову та Джанні Родарі.

Водночас запропоновано кількох нових європейських письменників – класиків і сучасників: Джеремі Стронґа, Марію Парр, Роальда Дала, Поля Маара, Іана Вайброу, Карло Коллоді.

Окремі тексти видалили тому, що вони не відповідали віковим вимогам. «У програмі була низка «дорослих» класиків, які писали хороші твори, але не для початкової школи, тому їх перенесено в старші класи. І навпаки, були письменники, яких уже запізно вивчати в цьому віці. Наприклад, у третьому класі була Агнія Барто. Усі ми знаємо, що це непогані віршики, але для дітей 3-4 років», – коментує Іванна Коберник.

Нові тексти сучасних авторів мають додати тематичного, жанрового, стилістичного різноманіття, вони написані чи перекладені сучасною українською мовою, містять теми, проблеми й образи, близькі сучасним дітям.

Читайте також: За рамки шаблонів: сім історій про альтернативні підручники

Катування секундоміром, яке прийшло в українську школу з радянської, нарешті скасували. Більше ніхто не перевірятиме, скільки слів за хвилину може прочитати учень. Така практика, стверджують психологи, доволі стресова, а користь із неї невелика. Натомість розширено якісний показник, якому вчитель має навчати дітей.

«Відтепер не є важливим, скільки слів на хвилину бубонить дитина на контролі в завуча, а важливо, чи читає дитина правильно, виразно, плавно, чи зрозуміла вона прочитане, чи може відповісти на запитання», – пояснює Іванна Коберник.

Зокрема учні 2 класу наприкінці навчального року вже мають уміти читати вголос «правильно, свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких слів)», також уміти читати мовчки, володіти різними темпами читання, чітко артикулювати слова, ставити правильні наголоси, відповідати на запитання щодо прочитаного, пояснювати знайомі і знаходити незнайомі слова, робити припущення щодо розвитку сюжету тощо. У 3 і 4 класах ці навички розвиваються й поглиблюються.